уважити

(вва́жити), -жу, -жиш, док., розм.

1) перех., із спол. що. Узяти до уваги що-небудь, погодитися з чим-небудь, визнаючи щось переконливим. || Задовольнити (чиєсь бажання, прохання).

2) неперех. Зважити, зглянутися на когось, щось. || Зробити кому-небудь приємність. || Поступитися кому-небудь у чомусь з поваги. || Зменшити, спустити ціну при продажу.